("Про культуру української мови", вид-во "Смолоскип, Київ, 1997 р., стаття "Словосполучення на Україні»)
Как уже достала писанина....ссылка на оригинальную статью будет? хотя у кого я спрашую...там диагноз.
Специально для тебя, если не можешь пользоваться поисковиком.
https://yandex.ru/yandsearch?&clid=2186623&text=%22%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D1%83%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%22%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4-%D0%B2%D0%BE%20%22%D0%A1%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%BF%2C%20%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%2C%201997%20%D1%80.%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20%22%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%C2%BB&lr=56("Про культуру української мови", вид-во "Смолоскип, Київ, 1997 р., стаття "Словосполучення на Україні»)
Вот автор этого исследования
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87Одарченко Петро Васильович (20 серпня 1903, Римарівка, Гадяцький повіт, Полтавська губернія — † 12 березня 2006, Вашингтон, США) — український літературо- та мовознавець, критик, педагог, дійсний член УВАН та НТШ, член Національної спілки письменників України, почесний доктор НаУКМА.
Творчість
Найвагомішим здобутком у дослідженні творчості Шевченка є праця «Шевченко в радянській літературній критиці 1920–1981 рр.».
С. Білокінь у вступному слові до книжки П. Одарченка «Леся Українка: розвідки різних років» (К., 1994) наголошує, що автор — «це той тип науковця, без якого не встоялася б сама наука — тип чесного трудівника, що працює без огляду на кон'юктуру, так, як велить йому сама суть його справи».
Досить цінними є наукові розвідки П. Одарченка, що увійшли до збірника вибраних статей «Українська література», (К., 1995; про творчість видатних українських письменників П. Грабовського, В. Винниченка, О. Пчілки, М. Куліша, М. Драгоманова, Г. Чупринки, В. Симоненка, М. Ореста, Н. Щербини, О. Зуєвського, Леся Івченка.
Протягом понад 40 років писав статті до енциклопедій на теми української етнографії, фольклору, історії української літератури.
Був журналістом, кореспондентом газет «Свобода», «Українські вісті», «Народна воля».
Праця П. Одарченка «Русифікація України і боротьба за рятування української нації», опублікована 1985, жодною мірою не втратила свого значення досі.
Мова переважної більшості статей і наукових праць Петра Одарченка — академічно виважена, ділова й офіційна, науково-літературна, але часом буває піднесено-романтичною, мелодійно-барвистою.
П.Одарченко присвятив мові 140 праць, з них опубліковано українською 131.
1997 — у видавництві «Смолоскип» вийшла збірка статей П. Одарченка «За культуру української мови». Він присвятив багато уваги дослідженню мови українців в Америці.
У складеній 1983 року біобібіліографії П. Одарченко зазначив, що є автором понад 500 праць.
Наукова діяльність П. Одарченка отримала високу оцінку його колег Д. Нитченка, І. Качуровського, І. Кошелівця, В. Чапленка, Ю. Шевельова тощо. Сучасні українські дослідники Г. Шанько, В. Борисенко, В. Іванисенко, І. Андрусяк, П. Ротач присвятили вивченню його життю та діяльності свої праці.
Громадська діяльність
Впродовж 12 років був секретарем Вашингтонської групи УВАН. 1973 року обраний її головою.
Навколо постаті П. Одарченка гуртувалися наукові філологічні кола та письменництво як діаспори, так і України.